Виховна година «Україна – наш спільний дім» (5-Б кл. класний керівник Пашешняк Л.Г. )

Класний керівник Пашешняк Л.Г. з учнями 5-Б класу провела відкриту виховну годину «Україна – наш спільний дім».

Мета. Формувати поняття учнів про Батьківщину, як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край, його звичаї і традиції. Розвивати почуття людяності, інтернаціоналізму. Виховувати любов до людей, до рідної країни.

Матеріал до уроку. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України. Картини з краєвидами рідного краю, хліб на вишитому рушникові, квіти, музика за вибором учителя.

Звучить музика, діти заходять до класу і сідають за парти.

Учні.

Різні в світі є країни, 
Різні люди є у світі, 
Різні гори, полонини, 
Різні трави, різні квіти. 

Є з усіх одна країна, 
Найрідніша нам усім, 
То — прекрасна Україна, 
Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї, 
Наче вміють говорити, 
Там ясніше сонце сяє, 
Там солодше пахнуть квіти. 

Різні в світі є країни, 
Гарні є і є багаті, 
Та найкраще в Україні, 
Бо найкраще в рідній хаті.

Вчитель. А тепер скажіть мені, діти, що таке ДІМ? (Відповіді учнів). Звичайно, це приміщення, в якому проживають люди, це ще може бути приміщення для розміщення різних установ, офісів. А як ви розумієте слово СПІЛЬНИЙ? (Відповіді учнів). Так, спільний — це такий, який належить багатьом, усім, стосується всіх. А тепер погляньмо на малюнки. (Вчитель вивішує малюнки звичайної хати, багатоповерхового будинку, будинку державної установи). Ось, (показує хату) ДІМ однієї родини, де спільно проживають батьки, діти, дідусь і бабуся та інші члени, ведуть своє спільне господарство. А тепер подивіться на цей малюнок — це багатоквартирне житло, СПІЛЬНИЙ ДІМ, де проживає багато родин, вони живуть хоч кожен у своїй квартирі, але у спільному домі і також мають спільне господарство: газ, воду, освітлення, опалення, двір і т.д. А в цьомудомі розміщені державні установи (малюнок). Це дім банку. І ось погляньте на карту України — це карта нашої Батьківщини. Це герб нашої держави, це наш жовто-синій прапор. В кожному її куточку живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у своїх власних будинках або в багатоповерхівках, в селі чи в місті, але всі ми живемо в одній державі — в Україні, яка і є для всіх нас спільним домом. Отже, спільний дім — це про людей, які проживають в одній державі, мають спільну територію, господарство. Україна — це спільний дім для народу України.

Двадцять чотири роки тому народ України здобув свою волю і незалежність, про яку мріяв і за яку самовіддано боровся, та став самостійно управляти своєю державою, своїм господарством. В історії українського народу були такі часи, коли Україна була під владою інших держав і не могла самостійно і вільно розвиватися. А сьогодні ми — вільні і незалежні, відроджуємо свою мову, історію, культуру, традиції і звичаї, притаманні українцям з споконвіків. Ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми — українці.

1 учень

Ми живемо у світлому краю,
У вільній незалежній Україні.
Наснагу тут плекаємо свою
І небеса над нами сині-сині.
Усе в нас є: озера і ліси,
Степи і гори, ріки і долини,
Моря і море вічної краси,
Усе для щастя і життя людини.

2 учень

З глибин віків тут мій народ живе —
Співучий, вільний, з доброю душею.
І особлива музика пливе,
А українець нерозривний з нею.
Тут все, до чого поглядом торкнись,
Любов’ю дише, чарами й красою.
Лиш полюби, уважно придивись
І це навік залишиться з тобою.

3 учень

Край чарівний і працьовитий люд.
Земля родюча і вода прозора.
Тут визира краса з усіх усюд
І вільна воля в душах неозора.

4 учень

Душа покорена ніколи не була.
Завжди до волі прагнуть наші люди.
Ми всім бажаєм миру і тепла,
Та українець завжди вільний буде
В усі віки, в усі складні часи
І буде так, допоки сонце грає.
Душа в нас зіткана з любові і краси
І воля нам ясним промінням сяє.

5 учень

Ми незалежні, вільні, наче птах.
До всіх народів світу завжди щирі.
І долю власну ми тримаємо в руках,
Живемо з усіма людьми у мирі.

Вчитель. Так, ми живемо з цілим світом у дружбі та мирі. І в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість. Поруч з нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей: росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця і ніхто не робить різниці між людьми за національними ознаками, тут всі рівні в своїх правах. Кожній людині відкритий простір для праці, навчання, творчості, відпочинку. Живи, трудись, навчайся, займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в чарівному куточку планети — в Україні. Люди різних національностей мають право знати свою рідну мову, між собою нею розмовляти, читати книжки, вивчати її в своїх школах, але для всіх людей в Україні є обов’язковою державна українська мова. Так у всьому світі заведено: людина, живучи в певній країні, повинна обов’язково знати мову цієї держави, щоб розуміти, що діється навколо, про що говорять і пишуть. Ось і ми з вами повинні дуже добре знати свою державну мову, бо для українців ця мова рідна, близька і дорога серцю, тому треба підносити її до вершин, гордитися нею, бо вона не тільки державна, а ще й дуже красива, багата, мелодійна, чарівна, як і душа українського народу.

Учень

Мова рідна, мов чиста-пречиста криниця,
То ж бездонне й живильне твоє джерело.
Ми до тебе сьогодні ідемо напиться,
Ти даєш нам наснагу, любов і тепло.
Ми з тобою — народ нездоланний і вільний,
Ми з тобою — держава, де воля цвіте.
Ти воскресла із попелу, знову ти сильна
І нехай твоя сила росте і росте.

Учениця

Знати мову народу своєї країни —
Це престижно і правильно, запам’ятай!
Бо твоя це земля і свята, і єдина,
Це твоя Батьківщина, твій батьківський край!

Вчитель. Так, це наш рідний батьківський край і ми несемо в собі його культуру, традиції і звичаї, його пісні і думи, вбираємо в свою душу рідні і милі серцю краєвиди. Ось погляньте, яка краса навколо нас! (Вчитель демонструє картини природи). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Тому то українці такі багаті душею, щедрі і щирі, добрі і мудрі, жартівливі і веселі, пісенні та ліричні. Сама природа закликає нас до цього. А ще народ наш дуже гостинний, щедрий, дружелюбний, завжди радо зустрічає друзів з усього світу. Гостям ми виносимо назустріч хліб і сіль на вишитому рушникові, така у нас традиція. А це означає, що ми у нашому спільному домі Україні, завжди раді добрим людям, готові їх щедро пригостити і обігріти, оберегти і захистити від негараздів, адже вишитий рушник — це наш оберіг, хліб — це достаток, сіль — життєва необхідність. То ж усе найкраще — гостям.

Учениця

На вишитому диво-рушникові
Ми хліб і сіль виносим для людей.
Такі у нас традиції чудові —
Усе найкраще для своїх гостей.

Учень

Щоб хліб і сіль всі мали кожну днину
І мирне сонце сяяло для всіх.
Любов і щирість гріла щоб людину,
Повсюди пісня линула і сміх.

Учениця

Ми, українці, на любов багаті,
Де б не жили у місті чи в селі.
То ж хай достаток буде в кожній хаті
І мирне небо на усій Землі!

Вчитель. Отже, ми живемо у вільній і незалежній Україні, у нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби, миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучий сад, успішну державу у світі, усім нам необхідно творчо і плідно працювати, а вам, діти, добре навчатися, щоб стати будівничими і творцями своєї України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.

Учень

Наш спільний дім — це Україна.
Тут наш лунає сміх і спів.
Вона для нас одна-єдина,
Бо це земля моїх батьків.

Учениця

Земля батьків — це Батьківщина.
Ми знаємо з дитячих літ.
Звідсіль веде мала стежина
В безмежний розмаїтий світ.

Учень

Та, де б не був в далекім краї,
Як добре не жилося б в нім.
Розлука завжди серце крає
Й колись покличе в спільний дім.
Який пригорне і зігріє,
Віддасть частиночку душі.
Так тільки рідний дім уміє...
Тому сюди завжди спіши.

Учениця

І спільний дім тебе впізнає,
Повіє вітерцем легким.
Зустріне свіжим короваєм,
До ніг простеле рушники...